[FONT=Courier][COLOR=brown]А він обіймає міцно-міцно,
Так, що про все забуваєш.
І думаєш: "Та це ж просто смішно"
І виходу далі шукаєш.
І все так ніби чудово,
І ніби приємно, тепло.
Та потім обов*язково
Ночами згадуєш пекло.
Навіщо? Для чого? Для кого?
Та відповідей немає.
І навіть на щастя підкова
У цьому не допомагає.
Хтось скаже: "Дурненька, а щастя існує.
Час просто не той, та і ти ще не та"
А вона і надалі римує
Прості та банальні слова.
Вона просто вірить в майбутнє,
Хоча по щоці - сльоза.
Вона просто в житті - відсутня.
Хоча зовсім в житті не одна.
І він обіймає так міцно,
А вона... Не вірить все одно.
І у тілі своєму так тісно,
І втекти так хочеться давно.
Та все просто буде чудово,
Про це всюди кажуть завжди.
І одне випадкове слово
Не має палити усі мости...[/COLOR][/FONT]