Леля, 50 - 5 февраля 2009 21:38

[COLOR=darkblue]Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку –
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою тишу синю крає!
І забуваю я, що вмію дихати
І що ходити вмію забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає,
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застрягає.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко...
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку.[/COLOR]

• 
• 
•